Розгадано парадокс ліків для схуднення: різні шляхи, один результат

Науковці з’ясували, чому препарати, які по-різному впливають на один рецептор мозку, однаково допомагають знижувати вагу. Вони діють через окремі ділянки мозку. Це відкриває шлях до створення ефективніших засобів.

Дослідники з Кембриджського університету вивчили, як ліки, що впливають на рецептор GIPR, сприяють схудненню. Одні препарати його активують, інші блокують. Обидва підходи зменшують масу тіла.

Сьогодні понад мільярд людей у світі мають ожиріння. Воно підвищує ризик цукрового діабету другого типу, серцево-судинних хвороб і деяких видів раку. Харчування та фізична активність лишаються основою лікування. Проте вони не завжди дають достатній результат.

Популярні препарати, зокрема Wegovy та Ozempic, активують рецептор GLP-1. Він впливає на апетит і рівень цукру в крові. Інші засоби, як Mounjaro та Zepbound, також активують рецептор GIPR. Експериментальний препарат MariTide, навпаки, його блокує. Саме ця суперечність давно цікавила вчених.

Як працюють різні ділянки мозку

Щоб знайти відповідь, дослідники провели експерименти на мишах. У тварин рецептор GIPR був відсутній у різних частинах мозку. Вони порівнювали реакцію на комбінації препаратів. Оцінювали апетит, масу тіла, кількість жирової тканини, рівень цукру в крові та активність мозку.

Результати показали чітку різницю. Препарати, які активують GIPR, пригнічують апетит через стовбур мозку. Засоби, які блокують рецептор, діють через гіпоталамус. Блокування GIPR у цій ділянці знімає природне обмеження. Мозок сильніше реагує на сигнали насичення. Відчуття ситості посилюється.

Дослідники також помітили, що блокування GIPR може підсилювати дію експериментальних препаратів. Вони впливають на аміліновий рецептор. Такі комбінації в майбутньому можуть зробити лікування ожиріння ефективнішим. Для підтвердження потрібні додаткові дослідження.

Перспективи нових ліків

Перша авторка дослідження докторка Джо Льюїс зазначила: «Розуміння того, які саме ділянки мозку реагують на ці препарати і як вони це роблять, допоможе створити ліки, які забезпечуватимуть більшу втрату ваги з меншою кількістю побічних ефектів». За її словами, результати підтверджують ключову роль мозку в лікуванні ожиріння. Не лише кишківник чи підшлункова залоза мають значення.

Поки що дані отримані лише на мишах. Необхідні подальші дослідження за участю людей. Вони мають підтвердити, чи діють ці механізми так само в людському організмі.