Ерозія парламентаризму: влада в Україні стала вразливою

Журналістка та медіаекспертка Тетяна Трощинська поділилася висновками після перегляду інтерв’ю колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Вона наголошує на глибокій ерозії парламентаризму та парламентарської демократії в країні.

Вплив популізму та війни

Спочатку цей процес запустив популізм і бажання людей довіряти невідомим політикам. Згодом російська агресія і війна лише поглибили проблему. Сьогодні будь-яка внутрішня криза чи конфлікт у зцементованій системі влади для частини суспільства виглядає майже як свято опозиційності.

Особливо прикро, що молоді люди вже сьомий рік поспіль не мають змоги вперше брати участь у виборах — ні як виборці, ні як кандидати. Вони не можуть тренуватися, помилятися і вчитися: коли делегуєш свій голос іншій людині, то розділяєш відповідальність за її подальші дії. Декому за цей час уже виповнилося 25 років. Росія забрала й цю можливість.

Демократія як звичка

Акції прямої дії потрібні, проте демократія — це насамперед звичка. Вона полягає не лише у викрикуванні та демонстрації жестів. Йдеться про системний вплив на державу через вибори, коли громадяни вчаться обирати людей із чіткою політичною програмою.

Зараз втрачається розуміння, що політична діяльність — це професія. Вона пов’язана не тільки з медійною присутністю, а й з виробленням конкретних державно-управлінських рішень.

Усе це наочно демонструє, якою вразливою стала система державної влади після 2019 року. Якщо незадовго до виборів створити потужний і видимий медійний скандал, можна раптом стати президентом. Особливо в суспільствах, що живляться передовсім емоціями. Так з’являються фігури на кшталт Келіна Джорджеску. Ні Україна, ні сусідні країни не є винятком.

Проте вразливість української державності залишається більшою, ніж будь-де інде.