Дефіцит пального в Росії: Кремль шукає вихід із кризи
Бензоколонка з табличкою НЕТ топлива через дефіцит пального в Росії
Паливна криза в Росії вийшла за межі черг на заправках. У червні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 560 тисяч тонн нафти на добу — найнижчий показник для цього періоду за останні роки. Випуск бензину наприкінці місяця становив приблизно 90 тисяч тонн на добу, що на 25% менше, ніж роком раніше. Літнє добове споживання перевищує 110 тисяч тонн, тому базовий розрив сягає щонайменше 20 тисяч тонн щодня, або близько 600 тисяч тонн на місяць.
Логістичні та регіональні проблеми
Завантаження нафти й нафтопродуктів на мережі РЖД у червні скоротилося на 17% порівняно з минулим роком — до 13,5 млн тонн. Біржові продажі АІ-92 і дизеля впали більш ніж удвічі, АІ-95 — приблизно на третину. Затримки відвантажень у один-два місяці стали звичним явищем. На незалежних АЗС ціни сягають 120–140 рублів за літр.
НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстові — четвертий за потужністю в Росії та другий за випуском бензину — зазнав пошкоджень. На нього припадало близько 11% російського виробництва бензину. Географія дефіциту показова: Москва і Санкт-Петербург отримують пріоритетний ресурс, тоді як у Краснодарському краї, Іркутській області, Забайкаллі, Поволжі та на окупованих територіях закриваються АЗС і вводяться ліміти.
Заходи Кремля та їхні наслідки
Уряд дозволив до кінця року продавати бензин із параметрами «Євро-3». Також дозволено використовувати прямогонний бензин у сумішах нижчої якості. Це частково обходить пошкоджені установки, але підвищує вміст сірки, бензолу та ароматичних сполук, що шкодить сучасним автомобілям.
Москва планує імпортувати до 400 тисяч тонн бензину на місяць. Білорусь уже потроїла поставки — понад 70 тисяч тонн за першу половину червня. Індія відправила щонайменше 60 тисяч тонн. Проте 400 тисяч тонн — лише близько 13 тисяч тонн на добу, що не покриває весь дефіцит. Імпортна інфраструктура обмежена, а порти перебувають у зоні ризику.
Держава готує субсидії, прив’язані до індійських цін. Зниження обов’язкового продажу бензину на біржі з 15% до 10% спрямовує ресурс до великих мереж АЗС, тоді як 40% незалежних заправок у глибині країни страждають найбільше.
Росія, ймовірно, не залишиться без бензину, але кожен наступний спосіб його отримати дорожчий за попередній. Головне питання — скільки заплатить Москва за кожну тонну: бюджетом, інфляцією чи стабільністю регіонів.
